Практична складова в системі забезпечення якості освіти
Практична складова в системі забезпечення якості освіти 28 травня 2015 відбувся Еducation innovation day (EID-2015) на тему: "Практична складова в системі забезпечення якості освіти". В роботі EID взяли участь понад 50 викладачів - представників усіх факультетів нашого університету, представники інших ВНЗ та бізнес-структур.
У своїй промові професор Поручник А.М. зазначив наступне: «Тема цьогорічного заходу «Практична складова в системі забезпечення якості освіти» є досить актуальною, оскільки: її продиктувало власне саме життя, його сучасні вимоги та виклики. Зростаюча конкуренція на ринку освіти і праці зумовлює гостру потребу оперативно реагувати на зміни, які торкаються якості освіти, формування професійних і загальних компетенцій фахівців, а також адекватності отриманих в університеті знань поточним і перспективним потребам практики. Проблема гармонізації теоретичної і практичної складових у підготовці кадрів будь-якої сфери діяльності завжди була дискусійною. Відповідь на питання, що первинне - теорія чи практика - не може бути однозначною. З одного боку, теорія, освіта мають йти попереду, випереджуючи час і реальну практику, висувати нові гіпотези, передбачати зміни, прогнозувати і моделювати нові ситуації, вести за собою бізнес – процеси. З другого, – критерій істини, як відомо, практика. Вона задає нові тренди для наукових досліджень, фокусує увагу на нових проблемах і суперечностях, підтверджує чи спростовує істинність (достовірність) теоретичних знань. Таким чином довести, що первинне, а що вторинне нікому не вдалося. Та ми такої мети і не переслідуємо. Ми виходимо з тієї посилки, що освіта, знання, компетенції не повинні відставати від практики, а принаймні йти в ногу з нею, бути у своїй динаміці й змінах синхронізованими між собою. Таким чином, перше завдання, яке ми сьогодні ставимо перед цим зібранням - це звірити вектори руху теоретичних і практичних знань, глибше зрозуміти запити і потреби практики, зафіксувати термін їх стабільності і спрогнозувати еластичність та гнучкість навичок, знань та умінь, які ми прищеплюємо випускникам. Наскільки часу їх вистачить. А друге принципове завдання – отримати замовлення на нові компетенції, сформувати їх тут, в бізнес-школі, а не намагатись доучувати, або перенавчати випускників на другий день їх оформлення на роботу. Перманентність навчання, полягає в тому, щоб нарощувати компетенції після двох, трьох років роботи, або по мірі просування по кар’єрній драбині. Абсолютно впевнений, що низку компетенцій можна сформувати тут, передаючи цю функцію ВНЗ. Ми все більше стаємо підприємницько-професійним, а не загальноосвітнім вищим навчальним закладом. Інтеграція зусиль бізнес-структур і університету дасть більший ефект і економію часу, а ніж підготовка на місці, якою дуже захоплюються нині компанії. Досвід багатьох компаній і навіть країн свідчить, що така співпраця дає найвищий ефект, а він є запорукою конкурентоспроможності». На закінчення своєї промови, Анатолій Михайлович привітав учасників круглого столу й побажав продуктивної дискусії. Дискусія розпочалася з обговорення питання: Як створити навчальний процес у реальному бізнес-середовищі? Відповідь на це питання учасники заходу шукали разом із Ольгою Свириденко, керівником відділу по роботі з закладами освіти і науки компанії Майкрософт Україна.
Перш за все, Ольга розповіла про існуючі можливості для закладів освіти по співпраці з компанією «Майкрософт Україна». «Діяльність нашого відділу, -зазначила Ольга,- поширюється на повний спектр закладів формальної та неформальної освіти: вищі навчальні заклади, школи і дитячі садочки, також ми співпрацюємо з Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України. Крім того, відділ співпрацює з інтеграторами ІТ-рішень та з проектами, котрі мають відношення до освітньої галузі. Для шкіл існує програма «Партнерство в навчанні», вищі навчальні заклади теж мають низку можливостей на яких хотілося б зупинитися детальніше. Так, для задоволення існуючих потреб ВНЗ компанія Microsoft пропонує використовувати хмарну платформу Azure, яка надає можливість розробки і виконання програм та зберігання даних на серверах, розташованих в розподілених центрах обробки даних компанії. Сьогодні переважна більшість користувачів вже мають справу з хмарними сервісами, навіть не задумуючись про це. Адже будь-які поштові служби і файлові сховища базуються на хмарних технологіях. Звичайно, для навчальних закладів це є новим і тому вони до цього можуть ставитись з пересторогою. Найбільше занепокоєння може викликати питання захисту персональних даних, котрі зазвичай обробляються на власних серверах ВНЗ у їх локальних обчислювальних мережах. Однак часто ці локальні сервери не мають необхідної потужності, не є достатньо надійними – виходять з ладу чи не справляються із навантаженням. При правильному підході до запровадження гібридної архітектури, можливо зберігати персональні дані у приміщеннях ВНЗ – на «землі», а обробку інших даних, що потребують більших обчислювальних потужностей, здійснювати у «хмарі» Microsoft Azure. Однак, оскільки впровадження комплексних рішень потребує певних організаційних заходів та навиків персоналу, при співпраці з ВНЗ виникає низка проблемних питань. На жаль, часто вимоги вищих навчальних закладів до застосування ІТ є ситуативними. Або існує якийсь річний бюджет, або конкретний проект, в межах якого вирішується питання запровадження якогось прикладного сервісу. В ідеалі навчальний заклад має обрати комплексний і послідовний підхід, а саме: провести технологічний аудит, розробити карту розвитку ІТ-інфраструктури, наприклад, на 5 років та щорічно інвестувати в її розбудову. А вже потім на її базі впроваджувати необхідні сервіси. З такою постановкою питання до нас приходять досить рідко, але з розумінням цього всі від нас ідуть. Це є нашою просвітницькою метою – пояснювати, що не можна побудувати повноцінне ІТ-середовище в університеті через ситуативні ІТ-проекти. Адже це децентралізує ІТ-інфраструктуру ще більше, робить її некерованою та зрештою збільшує вартість подальшої підтримки. Хочу підкреслити, що зараз у нас є достатньо зразкових інфраструктурних проектів з декількома ВНЗ із таким продуманим планом трансформації ІТ-інфраструктури: починаючи від центральних каталогів і керування мережею та обладнанням, а вже за цим планується нарощення в системі прикладних сервісів, таких як пошта, портал університету, розклад, дистанційна освіта тощо. Коли в системі існує правильний фундамент, то всі прикладні задачі вирішуються швидше, дешевше і будуть простішими в експлуатації. Ще одним проблемним питанням є потреба підготовки персоналу, котрий займається впровадженням сучасних ІКТ у вищих навчальних закладах. На жаль, часто ІТ-фахівці у ВНЗ мають вузький профіль. Це призводить до того, що такі фахівці є незамінними та можуть вирішувати обмежене коло питань. Насправді, це не зручно для адміністрації ВНЗ та безперспективно для самого персоналу. Цим фахівцям доцільно підвищувати свою компетенцію, розширивши спектр своїх знань та перестати бути фахівцем вузького профілю. Керівництву ж ВНЗ необхідно забезпечити навчання свого ІТ-персоналу для роботи з сучасними індустріальними рішеннями, які використовуються як стандарт у світі, а не витрачати час на створення автоматизованих систем, написаних однією людиною. Компанія «Майкрософт Україна» ставить перед собою мету надати ВНЗ можливості, які допоможуть їм модернізувати свою діяльність. Ці можливості полягають у підвищенні кваліфікації обслуговуючого персоналу і викладачів та доступності програмного забезпечення, яке вони можуть використовувати. Для вирішення цього питання компанія Microsoft інвестувала суттєві кошти у розвиток системи масових онлайн-курсів на платформі Microsoft Virtual Academу, де є багато русифікованих матеріалів по використанню інформаційних технологій у побудові інфраструктурних рішень, але відкритим залишається питання забезпечення внутрішньої мотивації та зовнішнього стимулювання ІТ-персоналу ВНЗ до навчання. Інша програма, яка дозволяє університетам здійснювати підготовку фахівців, що мають реальну компетенцію та користуються попитом серед роботодавців - це Microsoft IT Academy - програма проведення курсів індустріального стандарту і подальшої сертифікації осіб, котрі пройшли навчання. Якщо раніше однією з умов для підписки ВНЗ на програму була наявність двох сертифікованих викладачів, то зараз ця вимога не є обов’язковою. А після отримання підписки навчальний заклад матиме можливість протягом півроку забезпечити підготовку викладачів та проходження ними сертифікації, тому що ще й досі основною перепоною для реалізації ІТ-проектів є недостатньо високий рівень володіння ІКТ викладачами. Саме запровадження індустріальної сертифікації для викладачів могло б вирішити цю проблему, тим паче у компанії Microsoft є можливості для її проведення. А отримання викладачами міжнародного сертифікату дозволило б об’єктивно оцінити рівень їх знань і стати конкурентоздатними на міжнародній арені. Для студентів сьогодні значно розширився перелік електронних курсів у рамках Microsoft IT Academy, які можна призначати переважній більшості студентів відповідно до їх спеціалізації. Таке навчання можна проводити онлайн, без фізичної присутності студентів в аудиторії. Раніше ж у вищих навчальних закладів була необхідність інтегрувати існуючі курси програми Microsoft IT Academy з наявними дисциплінами». Відповідаючи на запитання учасників круглого столу, Ольга розповіла про спільні проекти з українськими закладами освіти й навела найбільш яскраві приклади співпраці та визначила які з вищих навчальних закладів, є лідерами з використання технологій компанії. «Наприклад, - зазначила Ольга, - у Оболонському районі столиці реалізовано інфраструктурний проект із поєднання 40 загальноосвітніх навчальних закладів, який базується на хмарних сервісах Microsoft. Яскравим прикладом також є Дніпропетровський ліцей інформаційних технологій, котрий став ресурсним центром для поєднання навчальних закладів області в єдину мережу шляхом використання хмарних технологій. Серед вищих навчальних закладів можна відзначити Донецький національний університет (ДонНУ), котрий зараз переїхав у місто Вінницю, Сумський державний університет, Київський національний університет імені Бориса Грінченка та Вінницький національний технічний університет. Що ж стосується столичних ВНЗ, які за рейтингами займають перші позиції в Україні, оскільки це великі структури, їм притаманна певна інертність. Тому запуск масштабних проектів із ними може зайняти більше часу. Щоб зрозуміти скільки потрібно часу для успішного впровадження комплексних проектів, можна навести приклад 3-річної співпраці Microsoft з ДонНУ. Це підтверджує можливість упровадження комплексних рішень у досить розумні строки, якщо адміністрація університету дійсно готова до такої співпраці. Враховуючи те, що наша держава безповоротно взяла курс на економічний та політичний союз із ЄС, актуальним є також вирішення проблеми дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності. Останнім часом більше уваги в Україні приділяється цим проблемам, тому будемо сподіватись на покращення ситуації і у закладах освіти, але поки що загальна картина у вищих навчальних закладах є невтішною і більшою мірою в них порушується право інтелектуальної власності. Однак є і гарна практика легалізації програмного забезпечення: є заклади, котрі у повному обсязі відповідають вимогам законодавства в цьому питанні. Саме з такими ВНЗ ми готові розвивати стратегічні програми та допомагати будувати інфраструктурні і педагогічні проекти. Сьогодні на багатьох прикладах ми бачимо, як технології дозволяють зробити викладацьку діяльність більш ефективною, відкрити нові можливості для навчання і обміну знаннями, систематизувати та забезпечити доступність інформації, налагодити дистанційне навчання. Це дозволяє педагогам та учням реалізувати свій потенціал повною мірою. Ми відкриті до співпраці з закладами освіти і науки та впевнені, що це важлива складова модернізації системи освіти в країні». Результатом дискусії, що розгорнулася серед учасників круглого столу після виступу Ольги, були пропозиції поновити розпочату Microsoft співпрацю з нашим університетом шляхом реалізації пілотного проекту на одному з найінноваційніших факультетів університету – ФЕтаУ. Продовжуючи обговорювати практичні аспекти забезпечення високої якості навчального процесу в сучасному ВНЗ, учасники круглого столу поставили перед собою низку проблемних питань: Яким має бути конкурентоспроможний університет? Як найефективніше забезпечити імплементацію практичної складової в начальний процес і чому роботодавці мають співпрацювати саме з нашим ВНЗ? Відповіді на ці питання шукали разом із представниками роботодавців, зверталися до світового досвіду та до найуспішніших практик нашого університету. Перш за все, звернулися до досвіду роботодавців.
Своєю метою компанія вбачає – удосконалюючи бізнес, змінювати світ на краще, а також залучати і розвивати таланти, які стають частиною високоефективних команд EY в різних країнах. Компанія дотримується принципу рівних можливостей у процесі відбору кандидатів і прислухається до студентів, щоб відповідати їх очікуванням. Так, згідно опитуванням студентів бізнес-факультетів, компанія «Ernst & Young» визнана найкращим роботодавцем серед компаній, що надають професійні послуги. Вона також увійшла до десятки найкращих роботодавців України згідно з опитуванням Ukraine's Most Attractive Employers 2015, проведеним компанією Universum серед 12 000 фахівців. EY займає першу позицію серед компаній «Великої четвірки» в Україні на думку професіоналів та студентів. Досягнутий результат підтверджує, що заходи компанії, спрямовані на турботу про співробітників, отримують визнання і на зовнішньому ринку. EY розробила низку ініціатив, спрямованих на підтримку співробітників у побудові кар'єри і розкритті їх потенціалу. Вони включають професійну сертифікацію, міжнародну мобільність, підтримку здорового способу життя, соціальну відповідальність і багато іншого. Визнання в рейтингу Universum збільшує популярність компанії на ринку і допомагає залучати та утримувати найкращі кадри. Згідно з опитуваннями компанії Universum, прагнення до професійного розвитку та кар'єрного зростання є вирішальним фактором для багатьох студентів в Європі. Компанії зі сфери професійних послуг відкривають перед студентами бізнес-факультетів широкі можливості для розвитку, професійної підготовки та кар'єрного зростання. Близько половини співробітників EY розпочали кар’єру в компанії у студентські роки. Для студентів з активною життєвою позицією, компанія пропонує широкий спектр можливостей: від конкурсів до програм стажування й набору молодих фахівців. Серед них: «Університет EY», «Молоде покоління фінансових управлінців», «Кава з партнером», Дні відкритих дверей та багато іншого. Так, наприклад, вже третій рік поспіль компанія EY запрошує студентів-магістрів КНЕУ брати участь у навчальному проекті «Молоде покоління фінансових управлінців». В програмі підготовки: лекції від провідних фахівців EY – для 50 найуспішніших студентів магістратури та розв’язання фінального кейсу, який зараховується як міжпредметний тренінг. За результатами навчання на програмі, найкращі студенти отримують можливість пройти оплачуване стажування в компанії в рамках університетської практики. В новому навчальному році компанія EY пропонує студентам знов приєднатися до проекту «Університет EY» - це безкоштовна навчальна програма з професійної підготовки. Ключовим завданням проекту є створення для студентів умов для засвоєння ексклюзивних практичних знань та обговорення з фахівцями компанії EY ключових професійних тенденцій. Також в новому навчальному році відкриваються можливості й для викладачів пройти стажування у відділі аудиту. В процесі дискусії, разом з ЕлізаветоюМаксимець ми відшукали відповіді на питання: Які вимоги пред’являють бізнес-структури до випускників (набір компетенцій)? Чи відповідають випускники КНЕУ даним вимогам? Яких практичних навичок не вистачає? Виявилося, що компанія повністю задоволена якістю професійної підготовки випускників КНЕУ, які пройшли відбір і працевлаштувалися до компанії «Ernst & Young». Як правило, це студенти, що пройшли практику в компанії чи брали участь у навчальних проектах EY та показали найкращі результати професійного відбору. Однак, навіть, найуспішнішим випускникам слід розвивати так звані «м’які навички» (soft skills), серед яких визначальними є комунікативні, а також уміння вирішувати конфлікти, уміння працювати в команді. Своїм досвідом співпраці з «Ernst & Young» та іншимипровідними міжнародними компаніями поділилася професор кафедри міжнародної економіки, директор Інституту вищої освіти Антонюк Лариса Леонтіївна.
П'ять років тому, спільно з CFAInstituteUkraineбуло вперше організовано національний конкурс в КНЕУ, і за цей період підготовлено п'ять команд призерів як національних, так і міжнародних конкурсів. В 2015 році команда студентів КНЕУ посіла перше місце на п’ятому щорічному міжнародному конкурсі фінансових аналітиків «CFA Institute Research Challenge in Ukraine», стала переможцем регіонального фіналу міжнародного авторитетного змагання фінансових аналітиків «CFA Institute Research Challenge» серед країн Європи, Близького Сходу та Африки та блискуче представила Україну і наш університет на Глобальному фіналі у Атланті (США). В фінальному етапі CFA Institute Research Challenge взяли участь 4 команди — чемпіони своїх регіонів, у якому загалом у цьому році взяли участь 4000 студентів 865 університетів з 70 країн світу. Азійсько-Тихоокеанський регіон представляла команда Університету Атенео-де-Маніла, Філіппіни (Ateneo de Manila University); Американський регіон – команди Університету Флориди (University of Florida) та Канізійського коледжу (Canisius College), країни Європи, Близького Сходу та Африки – команда Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (Україна). Команда майбутніх професіоналів з інвестиційного менеджменту КНЕУ у складі студентів факультету міжнародної економіки і менеджменту: капітана – Захара Дерюги, та членів команди Богдана Барася, Анастасії Віхрової, Юлії Клен, Євгена Заярного, інвестувала сотні годин вільного від навчання часу на підготовку висококонкурентного звіту з інвестиційного аналізу медіахолдингу RTL Group. Завдяки такій наполегливій роботі команда підтвердила статус регіонального чемпіона, була проголошена глобальним фіналістом, і фактично посіла друге місце у CFA Institute Global Research Challenge. Вагомий внесок у перемогу здійснили наставник команди професор Антонюк Лариса Леонтіївна та ментор від індустрії Іван Січкар, який працює в інвестиційному бізнесі в Денвері (США) та є випускником факультету міжнародної економіки і менеджменту. Ще одна ініціатива, яка є вкрай важливою для сучасного суспільства, це поширення соціальних проектів задля підвищення життєвих стандартів та рівня якості життя людей. Успіх реалізації соціальних проектів КНЕУ відзначений перемогами команди EnactusКНЕУ на Національних та Глобальних змаганнях. Так, на Всесвітньому кубку міжнародного конкурсу студентських соціальних проектів Енактус (Enactus) в Пекині (КНР) команда EnactusКНЕУ посіла третє місце. Такому здобутку передувала наполеглива праця під керівництвом наставника команди - Антонюк Л.Л. й реалізація трьох успішних проектів, що були презентовані на Національних змаганнях:
Найвагомішим проектом команди, що бувпредставлений у Пекіні є проект "iLearn", який було розроблено та реалізовано у партнерстві з Громадською спілкою "Освіторія" та за підтримки Благодійного фонду Василя Хмельницького "Шляхи у майбутнє". І ще одним із вагомих здобутків КНЕУ є проведення в нашому університеті (вперше в Україні) Національного фіналу міжнародного студентського конкурсу СІМА Global Business Challenge 2015. Конкурс дає шанс майбутнім економістам і лідерам отримати практичний досвід вирішення реальних задач в бізнес-середовищі, покращити свої навички роботи в команді, а також зробити значний внесок в свою подальшу кар’єру. Проведенню даного заходу передувала тривала робота колективу Інституту вищої освіти під керівництвом його директора – професора Антонюк Л.Л. із запровадження програми СІМА в КНЕУ. Саме за ініціативи Інституту вищої освіти КНЕУ, наш університет став першим державним вищим навчальним закладом в Україні, офіційно акредитованим британським Інститутом з управлінського обліку (Chartered Institute of Management Accountants, CIMA), який готує своїх студентів та інших слухачів для отримання міжнародної професійної кваліфікації СІМА «Професійна сертифікація є невід’ємною частиною отримання сучасної бізнес-освіти, що дозволяє ефективно формувати і об’єктивно оцінювати компетенції економістів, менеджерів, підприємців» – зазначила координатор програми СІМА в КНЕУ, ст. викладач кафедри стратегії підприємств Вікторія Ліщинська, аналізуючи досвід реалізації програми СІМА в КНЕУ та роль міжнародних програм професійної сертифікації в сучасній бізнес-освіті.
З доповіддю «Методи фасилітації для формування лідерського потенціалу у соціальній сфері» виступила Скитьова Ганна Сергіївна, доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ, керівник програми «Активні громадяни».
В процесі обговорення були виділені такі прийняті Європейським союзом цінності фасилітації в освіті, як: 1) відкритість, чесність і прозорість; 2) відмова від дискримінації та насильства; 3) відчуття відповідальності; 4) готовність забезпечувати рівний доступ до участі в навчанні; 5) повага до розмаїття: 6) налаштованість на доброзичливу дискусію з опонентом. Для ефективного впровадження методів фасилітації у бізнес-освіту, викладач-фасилітатор має розвивати такі наступні компетенції для розвитку соціального лідерства, як: навички ефективного міжособистісного спілкування, вміння управляти групою; навички синтезу й аналізу, добре відпрацьована методика подання матеріалу; сильне відчуття і розуміння локальної та національної культури й ідентичності; високі комунікативні навички (у т.ч. міжкультурного спілкування); повага до розмаїття і здатність враховувати відмінності між людьми в своїй діяльності; розуміння та відданість цінностям спільноти, розуміння місцевих систем і процесів; наявність сформованої локальної та національної мережі професійних контактів. В той же час для успішної роботи в нестійких громадах і громадах, які постраждали від конфлікту, що сьогодні є актуальним для України, викладач-фасилітатор має володіти: міцними практичними знаннями з аналізу конфліктів, прийомів їх трансформації, а також з теорії й практики врегулювання конфліктних ситуацій; досвідом діяльності в галузі громадського розвитку, роботи із системами та процесами в нестабільних громадах і громадах, які потерпають від конфліктів; розуміти принципи рефлексивної практики і бути готовим її застосовувати. Прикладом впровадження такого підходу є започаткована Британської радою в Україні Програма «Активні громадяни» (www.britishcouncil.org), яка з травня 2015 року реалізується ГО «Клуб економістів» (www.economists.org.ua) в якості національного партнера Британської Ради та у тісній співпраці з КНЕУ імені Вадима Гетьмана на кафедрі стратегії підприємств (www.spkneu.org). Програма «Активні громадяни» орієнтована на формування лідерського потенціалу в соціальній сфері та покликана сприяти розвитку навичок міжкультурного діалогу й соціальної відповідальності як базових якостей лідера 21 століття. Мета програми – створити світ, у якому люди мають можливість мирно й ефективно взаємодіяти з іншими задля сталого розвитку своїх громад. Програма реалізується на глобальному і національному рівнях шляхом проведення ряду тренінгів та фасилітаційних сесій для соціально активної молоді та учасників професійних, громадських та інших організацій, а також неформальних громад. За результатами тренінгів учасники розвивають навички соціального лідерства та партнерства, налагоджують контакти для подальшої співпраці, отримують можливість долучитись до глобальної програми «Активні громадяни» та взяти участь у конкурсі на отримання фінансування від Британської Ради. Професійна фасилітація як метод розвитку лідерства в бізнес-освіті дає ряд наступник переваг: більш високу якість групової роботи; група залишається зосередженою на поставлених завданнях; ситуація вивчається більш повно; зводяться до мінімуму міжособистісні конфлікти; створюється атмосфера підтримки та відкритості, що в подальшому призводить до підтримки отриманих результатів та їх своєчасного здійснення.
Протягом 2014-2015 навчального року даними можливостями вже скористалися ініціативні та інноваційні викладачі нашого університету, серед яких: доцент кафедри стратегії підприємств Скитьова Г.С., завідувач кафедри банківських інвестицій професор Майорова Т.В. та доцент кафедри банківських інвестицій Юркевич О.М., доцент кафедри німецької мови Курченко Л.М., доцент кафедри політичної економії, заступник директора ІБО, Ткаченко О.В., доценти кафедри банківської справи Остапишин Т.П. та Шемет Т.С. Під час стажування викладачі детально ознайомилися з принципами побудови трирівневої системи вищої освіти та кваліфікаційних рівнів європейського освітнього простору, дізналися про проектний підхід до організації навчального процесу в європейських університетах та до формування навчальних планів, а також про особливості роботи із програмами ЄС Horizon 2020 і Erasmus +. Програма стажування передбачала участь у тренінгах, роботу в проектних групах, відвідування бізнес-інкубатору, знайомство із роботою академічного бюро практик і кар’єри, а також можливість публікації результатів своїх досліджень у науковому виданні WSIiU та CEASC «Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja; do’wiadczenie». Окрім навчання, викладачі університету отримати пропозицію про співпрацю від польських ВНЗ та в рамках стажування підготували до підписання двосторонню угоду про співробітництво між університетами. Ознайомившись з досвідом стажування викладачів КНЕУ в зарубіжних університетах, учасники круглого столу виявили бажання вивчити цей досвід більш детально й поділитися своїм. Було визначено за доцільне з метою поширення інновацій та обміну досвідом проводити регулярні зустрічі в рамках освітнього клубу «Еducation Club», який започатковано на базі гугл-групи «Інноваційні викладачі». Перша зустріч учасників клубу запланована на початок нового навчального року.
EID-2015 відбувся, попереду нові проекти! Матеріал підготувала доц. Кулага І.В. Остання редакція: 25.03.21 |
Обговорювалися актуальні питання: Яким має бути сучасний навчальний заклад? Які компетенції повинні мати випускники, що б бути затребуваними провідними компаніями на ринку праці? Спираючись на аналіз досвіду університетів світового класу, розглядалися можливі шляхи забезпечення реалізації освітньої стратегії, спрямованої на підвищення якості освіти. Учасниками круглого столу були продемонстровані успішно реалізовані проекти, також обговорювалися перспективні: дискусія була цікавою, корисною й продуктивно.
Традиційно, наприкінці навчального року в Інституті бізнес-освіти КНЕУ проводиться День інноваційної освіти - Еducationinnovationday (EID). Кожного року цей захід викликає значний інтерес, що обумовлено актуальністю питань, які обговорюються.
Представник компанії «Ernst & Young»., фахівець із відбору персоналу та розвитку бренду роботодавця Єлизавета Максимець зазначила, що роботодавці готові зацікавити молодих спеціалістів офіційним працевлаштуванням, навчальними програмами та кар’єрним розвитком, однак, натомість, пред’являють до підбору персоналу серйозні вимоги. 
Особливу увагу Лариса Леонтіївна приділила аналізу досвіду участі наших студентів в міжнародних проектах, оскільки вони відіграють визначальну роль у формуванні практичних компетенцій студентів. 
Оскільки в Україні рівень культури добровільної професійної сертифікації на сьогоднішній день значно нижчий у порівнянні з розвиненими країнами, у вітчизняній бізнес-освіті переважно представлені сертифікаційні програми закордонних професійних асоціацій та інститутів. 
В своєму виступі Ганна Сергіївна запропонувала для обговорення питання «Які європейські методи «навчання-через-участь» можливо запровадити в бізнес-освіті для розвитку лідерства?»Одним з таких методів є метод фасилітації (від Facilitate — допомагати, полегшувати, сприяти) як спосіб організації процесу колективного розв'язання проблем у групі. Це одночасно процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми та за короткий термін виконати усі заплановані дії із максимальним залученням учасників процесу. Фасилітатором є фахівець, який не зацікавлений у підсумках обговорення, не представляє інтереси жодної з груп-учасників і не бере участі в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань. Фасилітатор не змушує учасників групи виконувати власні інструкції та розпорядження, а поєднує у собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу.
Подальше обговорення питань можливостей реалізації європейського освітнього досвіду на теренах нашої країни продовжилася аналізом досвіду забезпечення практичної складової в навчальному процесі зарубіжних університетів. Досвідом, набутим під час стажування в зарубіжних ВНЗ, поділилися ст. викладач кафедри іноземних мов факультету МЕіМ Циркун Олена Ігорівна та заступник директора Інституту бізнес-освіти, доцент кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Кулага Ірина Володимирівна. 
Ірина Володимирівна, в своїй презентації «Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно до положень європейських кваліфікаційних рамок» поділилася результатами вивчення польського досвіду, з яким ознайомилася під час стажування у Вищій школі інформатики (WSIiU) м. Лодзь. 